Шукати
to erupt
01
вивергатися, вибухнути
(of a volcano) to explode and send smoke, lava, rocks, etc. into the sky
Intransitive
Приклади
The volcano erupted suddenly, spewing ash and lava into the air.
Вулкан раптово вивергнувся, викидаючи попіл і лаву в повітря.
02
спалахнути, вибухнути
to suddenly and dramatically start, often in a surprising or intense way
Intransitive
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
erupt
3-тя особа однини
erupts
дієприкметник теперішнього часу
erupting
простий минулий час
erupted
дієприкметник минулого часу
erupted
Приклади
The argument erupted out of nowhere, catching everyone off guard.
Суперечка спалахнула нізвідки, заставши всіх зненацька.
03
прорізатися, з'являтися
(of a tooth) to emerge or break through the gums as it grows
Intransitive
Приклади
His first tooth erupted when he was six months old.
Його перший зуб прорізався, коли йому було шість місяців.
04
вивергатися, вибухати
to explode violently, with fire and noise, similar to a volcanic eruption
Intransitive
Приклади
The fireworks erupted in a bright explosion of color and sound.
Феєрверки вибухнули яскравим вибухом кольору та звуку.
05
раптово з'являтися, висипати
(of a pimple, rash, etc.) to suddenly form or appear on the skin
Intransitive
Приклади
A pimple erupted on his forehead right before the big event.
Прищ вискочив у нього на лобі прямо перед великою подією.
06
вибухати, розгоратися
to suddenly express strong emotions, such as anger or excitement
Intransitive: to erupt in an emotion or reaction
Приклади
He erupted in laughter when he heard the joke.
Він вибухнув сміхом, коли почув жарт.
Лексичне Дерево
eruption
eruptive
erupt
