Шукати
to detach
01
відокремлювати, від'єднувати
to remove or separate something
Ditransitive: to detach sth from sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
detach
3-тя особа однини
detaches
дієприкметник теперішнього часу
detaching
простий минулий час
detached
дієприкметник минулого часу
detached
Приклади
The astronaut detached the module from the spacecraft to explore the surface of the moon.
Астронавт від'єднав модуль від космічного корабля, щоб досліджувати поверхню місяця.
02
відокремлювати
(in military) to separate a unit of the group to embark on a different mission or task
Transitive: to detach a military unit
Приклади
During the naval exercise, the admiral detached a destroyer to intercept any incoming threats.
Під час військово-морських навчань адмірал відокремив есмінець для перехоплення будь-яких загроз, що наближаються.
03
від'єднувати, відділятися
to become separated or disconnected from something else
Intransitive: to detach | to detach from sth
Приклади
During the storm, one of the satellite dishes detached from the roof and crashed onto the lawn.
Під час штору одна з супутникових антен від’єдналася від даху і впала на газон.
Лексичне Дерево
detachable
detached
detachment
detach
