Шукати
to detach
01
відокремлювати, від'єднувати
to remove or separate something
Ditransitive: to detach sth from sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
detach
3-тя особа однини
detaches
дієприкметник теперішнього часу
detaching
простий минулий час
detached
дієприкметник минулого часу
detached
Приклади
She detached the document from the file for further review.
Вона від'єднала документ від файлу для подальшого огляду.
02
відокремлювати
(in military) to separate a unit of the group to embark on a different mission or task
Transitive: to detach a military unit
Приклади
The commander decided to detach a reconnaissance team to gather intelligence behind enemy lines.
Командир вирішив відокремити розвідувальну групу для збору розвідданих за лінією фронту.
03
від'єднувати, відділятися
to become separated or disconnected from something else
Intransitive: to detach | to detach from sth
Приклади
The Velcro on the jacket detached easily, causing the patch to fall off.
Липучка на куртці легко відчепилася, через що нашивка відпала.
Лексичне Дерево
detachable
detached
detachment
detach
