to rank

rank

rænk

rānk

gankyankhanklank

Визначення та значення слова «rank» англійською мовою

to rank

ДІЄСЛОВО

оцінювати, ранжувати

to position someone or something on a scale based on importance, quality, etc.

Transitive: to rank sb/sth

Приклади

The competition judges will rank the dancers based on their technique and performance.

Судді змагання будуть оцінювати танцюристів на основі їхньої техніки та виступу.

ранжувати, класифікувати

to secure a position in a ranking based on measured success or accomplishment

come

place

finish

Linking Verb: to rank [adj] | to rank a position

граматична інформація

морфологічна будова

просте

дієслово дії

правильний

теперішній час

rank

3-тя особа однини

ranks

дієприкметник теперішнього часу

ranking

простий минулий час

ranked

дієприкметник минулого часу

ranked

Приклади

She ranked first in her class based on her outstanding academic performance.

Вона зайняла перше місце у своєму класі завдяки видатній академічній успішності.

ранжувати, перевершувати

to be more important or higher in status than someone else

Transitive: to rank sb

Приклади

In the army, the general ranks the colonel.

У армії генерал ранжує полковника.

Rank

ІМЕННИК

шеренга, ряд

a row or line of people, especially soldiers or police, standing side by side

граматична інформація

статус істотності

людина

морфологічна будова

просте

злічуваний

форма множини

ranks

Приклади

The soldiers stood in rank, ready for inspection.

Солдати стояли в строю, готові до огляду.

ранг, звання

a person's relative status, position, or level of authority within an organization or society

Приклади

The diplomat's rank determined his privileges at the conference.

Ранг дипломата визначав його привілеї на конференції.

звання, ранг

members of the armed forces involving those who have a lower position

Приклади

Communication between ranks is vital for operational success in military missions.

Спілкування між званнями є життєво важливим для оперативного успіху у військових місіях.

ранг, статус

a person's position within a social hierarchy or class

Приклади

Nobility held the highest rank in medieval society.

Дворянство займало найвищий ранг у середньовічному суспільстві.

ряди, члени

(plural) the people who collectively form a particular group or organization

Приклади

The charity relies on volunteers within its ranks to help carry out its mission.

Благодійна організація покладається на волонтерів у своїх рядах, щоб допомогти виконати свою місію.

ряд, лінія

a horizontal line of spaces across a game board, typically at a right angle to the columns

Приклади

The chess pieces were arranged in the back rank at the start of the game.

Шахові фігури були розташовані на задній горизонталі на початку гри.

rank

ПРИКМЕТНИК

дуже родючий, надзвичайно родючий

extremely fertile

граматична інформація

морфологічна будова

просте

якісний

найвищий ступінь

rankest

вищий ступінь

ranker

градуйований

Приклади

The farm's rank soil yielded record harvests.

Родюча земля ферми дала рекордні врожаї.

густий, пишний

growing thickly, densely, or luxuriantly

Приклади

The jungle was rank with undergrowth.

Джунглі були густими від підліску.

повний, абсолютний

complete or extreme, often used to intensify

Приклади

That was rank nonsense—utterly without sense or reason.

Це була повна нісенітниця—абсолютно безглузда та нелогічна.

явний, відвертий

obviously and outrageously bad or offensive

Приклади

The company faced backlash for its rank mistreatment of workers.

Компанія зіткнулася з негативною реакцією через явне погане поводження з працівниками.

різкий, смердючий

having a strong and unpleasant taste or smell

foul

icky

offensive

yucky

nasty

Приклади

The spoiled milk left a rank taste in his mouth, prompting him to spit it out immediately.

Зіпсоване молоко залишило огидний присмак у його роті, змусивши його негайно виплюнути.

Лексичне Дерево

ranked

ranker

ranking

rank

Близькі Слова

Визначення та значення слова «rank» англійською мовою

Download Mobile App