Шукати
to stipulate
01
обумовлювати, встановлювати
to specify that something needs to be done or how it should be done, especially as part of an agreement
Transitive: to stipulate terms and conditions | to stipulate that
Приклади
The rental agreement stipulates that no pets are allowed in the apartment.
Орендна угода передбачає, що домашні тварини в квартирі не допускаються.
02
обумовлювати, гарантувати
to guarantee a specific requirement or condition that will be fulfilled
Transitive: to stipulate that
Приклади
The agreement stipulates that the artist will receive a royalty payment for each copy of the artwork sold.
Угода передбачає, що художник отримуватиме авторські відрахування за кожну продану копію твору мистецтва.
03
обумовлювати, встановлювати
to engage in a formal question-and-answer dialogue to establish legal obligations or agreements
Intransitive
Приклади
The parties would stipulate in the presence of witnesses to clarify the terms of their contract.
Сторони обумовили б у присутності свідків, щоб уточнити умови їхнього контракту.
Лексичне Дерево
stipulation
stipulatory
stipulate
stipul
