Шукати
to stipulate
01
обумовлювати, встановлювати
to specify that something needs to be done or how it should be done, especially as part of an agreement
Transitive: to stipulate terms and conditions | to stipulate that
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
stipulate
3-тя особа однини
stipulates
дієприкметник теперішнього часу
stipulating
простий минулий час
stipulated
дієприкметник минулого часу
stipulated
Приклади
The rental agreement stipulates that no pets are allowed in the apartment.
Орендна угода передбачає, що домашні тварини в квартирі не допускаються.
02
обумовлювати, гарантувати
to guarantee a specific requirement or condition that will be fulfilled
Transitive: to stipulate that
Приклади
The agreement stipulates that the artist will receive a royalty payment for each copy of the artwork sold.
Угода передбачає, що художник отримуватиме авторські відрахування за кожну продану копію твору мистецтва.
03
обумовлювати, встановлювати
to engage in a formal question-and-answer dialogue to establish legal obligations or agreements
Intransitive
Приклади
The parties would stipulate in the presence of witnesses to clarify the terms of their contract.
Сторони обумовили б у присутності свідків, щоб уточнити умови їхнього контракту.
Лексичне Дерево
stipulation
stipulatory
stipulate
stipul
