Шукати
imposer
01
нав'язувати, накладати
forcer quelqu'un à accepter une règle, une loi ou une décision
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
impose
1-ша особа множини
imposons
1-ша особа майбутнього часу
imposerai
дієприкметник теперішнього часу
imposant
дієприкметник минулого часу
imposé
1-ша особа множини імперфекту
imposions
Приклади
Le gouvernement impose une nouvelle loi.
Уряд вводить новий закон.
02
бути необхідним, бути обов'язковим
être nécessaire ou obligatoire dans une situation
Приклади
Il s'impose de respecter les règles pour avancer.
Нав'язується необхідність дотримуватися правил для просування вперед.
03
стягувати, оподатковувати
taxer ou demander de l'argent par autorité
Приклади
L'État impose des taxes élevées sur l'alcool.
Держава встановлює високі податки на алкоголь.
04
змушувати себе, примушувати себе
se forcer à faire quelque chose malgré des difficultés
Приклади
Il s'impose de finir le travail avant midi.
Він змушує себе закінчити роботу до полудня.
05
нав'язуватися, утверджуватися
se faire accepter ou reconnaître malgré la résistance des autres
Приклади
Il s'impose toujours dans les réunions sans invitation.
Він завжди нав'язується на зустрічах без запрошення.
06
утвердитися, закріпитися
devenir incontournable ou dominant
Приклади
Il s'impose comme un leader dans l'entreprise.
Він утверджується як лідер у компанії.
07
перемогти
être reconnu comme le meilleur ou le vainqueur dans une compétition ou un contexte de rivalité
Приклади
L'équipe s'impose facilement dans le championnat.
Команда легко добивається переваги у чемпіонаті.
