Шукати
to repel
01
відштовхувати, відганяти
to push away or cause something or someone to retreat or withdraw
Transitive: to repel sth
Приклади
The goalkeeper managed to repel every attempt at scoring during the match.
Воротар зумів відбити кожну спробу забити гол під час матчу.
02
відштовхувати, викликати огиду
to cause someone to feel a strong dislike or aversion towards something
Transitive: to repel sb
Приклади
The foul smell of the garbage repels visitors to the alley.
Смердючий запах сміття відлякує відвідувачів провулка.
03
відштовхувати, відганяти
(of magnetic or electric fields) to force something with a similar charge or magnetic polarity away from itself
Transitive: to repel a charged particle
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
repel
3-тя особа однини
repels
дієприкметник теперішнього часу
repelling
простий минулий час
repelled
дієприкметник минулого часу
repelled
Приклади
The two magnets repelled each other with great force when their like poles faced each other.
Два магніти відштовхувалися один від одного з великою силою, коли їх однойменні полюси були звернені один до одного.
04
відкидати, відхиляти
to reject or dismiss something, especially an idea, argument, or theory
Transitive: to repel an idea or theory
Приклади
The scientist repelled the hypothesis, arguing that the evidence did not support it.
Вчений відкинув гіпотезу, стверджуючи, що докази її не підтримують.
05
відштовхувати, викликати огиду
to cause a feeling of aversion or dislike
Intransitive
Приклади
The bitter taste of the medicine repelled, making it hard to finish the dose.
Гіркий смак ліків відштовхнув, що ускладнило закінчення прийому дози.
Лексичне Дерево
repellent
repelling
repel
