Шукати
to rupture
01
лопнути, розірватися
(of a pipe or similar structure) to burst or break apart suddenly
Intransitive
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
rupture
3-тя особа однини
ruptures
дієприкметник теперішнього часу
rupturing
простий минулий час
ruptured
дієприкметник минулого часу
ruptured
Приклади
The aging water pipe finally ruptured, causing a water leak in the basement.
Старий водопровідний труба нарешті розірвався, спричинивши витік води у підвалі.
02
розірвати, порушити
to cause an agreement or relation to be breached
Transitive: to rupture an agreement or relation
Приклади
The discovery of hidden clauses in the contract ruptured the trust between the two parties, leading to legal disputes.
Виявлення прихованих пунктів у договорі розірвало довіру між двома сторонами, що призвело до юридичних суперечок.
03
розриватися, рватися
(of an internal organ) to suffer damage or tearing
Intransitive
Приклади
The eardrum can rupture due to changes in pressure, causing hearing loss.
Барабанна перетинка може розірватися через зміни тиску, що призводить до втрати слуху.
04
розривати, рвати
to cause an internal organs to tear
Transitive: to rupture an internal organ
Приклади
The impact of the accident was so severe that it ruptured the spleen.
Наслідки аварії були настільки серйозними, що розірвали селезінку.
Rupture
01
розрив, тріщина
the act of making a sudden noisy break
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
ruptures
02
розрив, розірвання
an end to an agreement or good relations between people, states, etc.
03
розрив, надрив
a severe injury that causes an internal organ or soft tissue to break or tear suddenly
Приклади
A blood vessel rupture can lead to internal bleeding.
Розрив кровоносної судини може призвести до внутрішньої кровотечі.
