Шукати
to certify
01
сертифікувати, підтверджувати
to confirm or validate something, often by providing evidence or proof
Transitive: to certify sth | to certify that
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
certify
3-тя особа однини
certifies
дієприкметник теперішнього часу
certifying
простий минулий час
certified
дієприкметник минулого часу
certified
Приклади
Her exceptional grades in mathematics certified her aptitude for the subject.
Її виняткові оцінки з математики засвідчили її здібності до цього предмету.
02
засвідчувати
to confirm the validity of a personal check by verifying the signature and the amount
Transitive: to certify a check
Приклади
The bank certified the check by adding a stamp with the amount and signature.
Банк засвідчив чек, додавши штамп із сумою та підписом.
03
сертифікувати, підтверджувати
to officially confirm compliance with established standards or requirements
Transitive: to certify sth
Приклади
The hospital must certify its compliance with safety regulations.
Лікарня повинна сертифікувати свою відповідність нормам безпеки.
04
оголошувати, сертифікувати
to officially declare someone mentally ill or insane
Complex Transitive: to certify sb [adj]
Приклади
The court certified him insane after the psychiatric evaluation.
Суд засвідчив його божевільним після психіатричної оцінки.
05
сертифікувати, засвідчувати
to officially confirm that someone or something meets specific qualifications or standards
Transitive: to certify sb/sth | to certify sb/sth as sth
Приклади
The doctor was certified after completing the required training.
Лікар був сертифікований після завершення необхідної підготовки.
Лексичне Дерево
certifiable
certificate
certificate
certify
