Шукати
to certify
01
сертифікувати, підтверджувати
to confirm or validate something, often by providing evidence or proof
Transitive: to certify sth | to certify that
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
certify
3-тя особа однини
certifies
дієприкметник теперішнього часу
certifying
простий минулий час
certified
дієприкметник минулого часу
certified
Приклади
The doctor 's signature on the document certified that the patient was fit for travel.
Підпис лікаря на документі засвідчував, що пацієнт придатний для подорожі.
02
засвідчувати
to confirm the validity of a personal check by verifying the signature and the amount
Transitive: to certify a check
Приклади
She asked the teller to certify the check before handing it over.
Вона попросила касира засвідчити чек перед тим, як його передати.
03
сертифікувати, підтверджувати
to officially confirm compliance with established standards or requirements
Transitive: to certify sth
Приклади
The doctor will certify the patient's fitness for surgery.
Лікар засвідчить готовність пацієнта до операції.
04
оголошувати, сертифікувати
to officially declare someone mentally ill or insane
Complex Transitive: to certify sb [adj]
Приклади
The doctor certified the patient mentally unfit to stand trial.
Лікар засвідчив, що пацієнт психічно непридатний для участі у суді.
05
сертифікувати, засвідчувати
to officially confirm that someone or something meets specific qualifications or standards
Transitive: to certify sb/sth | to certify sb/sth as sth
Приклади
She was certified as a professional accountant after passing the exams.
Вона була сертифікована як професійний бухгалтер після складання іспитів.
Лексичне Дерево
certifiable
certificate
certificate
certify
