Шукати
to recuse
01
відводити, відмовлятися
to formally object or challenge a judge's participation in a case, often due to concerns about their impartiality or potential conflicts of interest
Transitive: to recuse a judge
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
recuse
3-тя особа однини
recuses
дієприкметник теперішнього часу
recusing
простий минулий час
recused
дієприкметник минулого часу
recused
Приклади
The defense attorney may recuse the judge if they believe there is a bias that could affect the trial.
Адвокат захисту може відвести суддю, якщо вважає, що існує упередження, яке може вплинути на судовий процес.
02
відводити, відмовлятися
(of a judge) to excuse oneself from participating in a case because of a potential conflict of interest or bias
Transitive: to recuse oneself
Приклади
To ensure fairness, the judge recused himself from the case due to a conflict of interest.
Щоб забезпечити справедливість, суддя відмовився від участі у справі через конфлікт інтересів.
Лексичне Дерево
recusancy
recusant
recuse
