Шукати
to alloy
01
сплавляти, змішувати
to combine two or more metals to make a more suitable one
Transitive: to alloy two or more metals
Ditransitive: to alloy a metal with another
Приклади
The metallurgist alloyed copper and zinc to produce brass, a durable and corrosion-resistant material.
Металург сплавив мідь і цинк, щоб виробити латунь, міцний і корозійно-стійкий матеріал.
02
сплавляти, погіршувати
to degrade or diminish the quality or value of something by adding an inferior substance or element
Transitive: to alloy sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
alloy
3-тя особа однини
alloys
дієприкметник теперішнього часу
alloying
простий минулий час
alloyed
дієприкметник минулого часу
alloyed
Приклади
The chef alloyed the premium olive oil with cheap vegetable oil, compromising the flavor of the dish.
Шеф змішав преміальну оливкову олію з дешевою рослинною олією, що погіршило смак страви.
Alloy
граматична інформація
статус істотності
неістота
морфологічна будова
просте
злічуваний
форма множини
alloys
Приклади
An alloy is a mixture of two or more metals or a metal and another element.
Сплави — це суміш двох або більше металів або металу та іншого елемента.
02
домішка, сплав
a state or condition in which something pure is diminished or tainted, often by mixing with something inferior or undesirable
Приклади
His joy was not without alloy; worry lingered beneath the surface.
Його радість не була без домішки; тривога залишалася під поверхнею.
