Шукати
to disconnect
01
відключати, роз'єднувати
to break the connection between people, objects, devices etc.
Transitive: to disconnect sth from sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
disconnect
3-тя особа однини
disconnects
дієприкметник теперішнього часу
disconnecting
простий минулий час
disconnected
дієприкметник минулого часу
disconnected
1.1
відключати, від'єднувати
to detach a piece of equipment from its power supply
Transitive: to disconnect a device from a power source
1.2
відключати, переривати
to stop the supply of a household to gas, water, phone, etc., usually because the owner failed to pay the bills
Transitive: to disconnect a household facility
1.3
роз'єднати, перервати
to break a telephone conversation between two people
Transitive: to disconnect a call
02
відключати, переривати
to sever or interrupt a connection or link
Transitive: to disconnect a connection
Disconnect
01
розрив, непорозуміння
a gap in understanding or agreement
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
disconnects
Лексичне Дерево
disconnect
connect
