Шукати
to incapacitate
01
виводити з ладу, робити непрацездатним
to make something unable to work properly
Transitive: to incapacitate a system
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
incapacitate
3-тя особа однини
incapacitates
дієприкметник теперішнього часу
incapacitating
простий минулий час
incapacitated
дієприкметник минулого часу
incapacitated
Приклади
The power outage incapacitated the entire building, rendering all electronic devices and equipment non-functional.
Відключення електроенергії вивело з ладу всю будівлю, зробивши всі електронні пристрої та обладнання непрацездатними.
1.1
виводити з ладу, послаблювати
to injure or weaken someone in a way that one cannot live normally
Transitive: to incapacitate a person or their body parts
Приклади
The spinal cord injury incapacitated him, leaving him paralyzed from the waist down.
Травма спинного мозку позбавила його працездатності, залишивши його паралізованим від пояса вниз.
1.2
позбавляти дієздатності, визнавати недієздатним
to take away someone's ability to make their own decisions through a court order because they have a physical or mental problem
Transitive: to incapacitate sb
Приклади
The court ruled to incapacitate the elderly woman due to her advanced dementia.
Суд постановив визнати недієздатною літню жінку через її важку деменцію.
Лексичне Дерево
incapacitated
incapacitating
incapacitate
capacitate
capacit
