Шукати
to imply
01
натякати, мати на увазі
to suggest without explicitly stating
Transitive: to imply an idea or attitude | to imply that
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
imply
3-тя особа однини
implies
дієприкметник теперішнього часу
implying
простий минулий час
implied
дієприкметник минулого часу
implied
Приклади
The absence of a response implied their disagreement with the proposal.
Відсутність відповіді передбачала їхню незгоду з пропозицією.
02
мати на увазі
to suggest that one thing is the logical consequence of the other
Transitive: to imply an underlying cause | to imply that
Приклади
His failure to respond to the invitation implies that he wo n't be attending the event.
Його нездатність відповісти на запрошення означає, що він не буде відвідувати захід.
03
передбачати, означати
to make something essential or required for an idea, action, or outcome to be successful or effective
Transitive: to imply a consequence or result
Приклади
Failing to study regularly implies lower grades in school.
Нерегулярне навчання передбачає нижчі оцінки в школі.
