Шукати
fier
01
гордий, пихатий
qui ressent de la satisfaction et de la fierté à cause de quelque chose
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus fier
вищий ступінь
plus fier
градуйований
чол. одн.
fier
чол. мн.
fiers
жін. одн.
fière
жін. мн.
fières
Приклади
Il est fier de ses réussites.
Він пишається своїми досягненнями.
02
зарозумілий, гордовитий
qui se considère supérieur aux autres et le montre d'une manière désagréable
Приклади
Il parle d'un ton fier et méprisant.
Він говорить гордовитим і зневажливим тоном.
03
сміливий, відважний
utilisé pour renforcer un nom, en exprimant qu'il est remarquable, intense ou impressionnant (souvent avec une nuance ironique ou admirative)
неформальне
Приклади
C'est un fier menteur.
Він справжній брехун.
fier
01
довіряти, покладатися
avoir confiance en quelqu'un ou en quelque chose
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово стану
допоміжне дієслово
être
1-ша особа однини
fie
1-ша особа множини
fions
1-ша особа майбутнього часу
fierai
дієприкметник теперішнього часу
fiant
дієприкметник минулого часу
fié
1-ша особа множини імперфекту
fiions
Приклади
Je me fie à toi pour finir le travail.
Я покладаюся на тебе, щоб закінчити роботу.
