Шукати
fier
01
гордий, пихатий
qui ressent de la satisfaction et de la fierté à cause de quelque chose
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus fier
вищий ступінь
plus fier
градуйований
чол. одн.
fier
чол. мн.
fiers
жін. одн.
fière
жін. мн.
fières
Приклади
Elle est fière de son travail.
Вона пишається своєю роботою.
02
зарозумілий, гордовитий
qui se considère supérieur aux autres et le montre d'une manière désagréable
Приклади
Elle est trop fière pour demander de l' aide.
Вона занадто горда, щоб просити про допомогу.
03
сміливий, відважний
utilisé pour renforcer un nom, en exprimant qu'il est remarquable, intense ou impressionnant (souvent avec une nuance ironique ou admirative)
informal
Приклади
Il a fait un fier discours.
Він виголосив гордовиту промову.
fier
01
довіряти, покладатися
avoir confiance en quelqu'un ou en quelque chose
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово стану
допоміжне дієслово
être
1-ша особа однини
fie
1-ша особа множини
fions
1-ша особа майбутнього часу
fierai
дієприкметник теперішнього часу
fiant
дієприкметник минулого часу
fié
1-ша особа множини імперфекту
fiions
Приклади
Il ne faut pas se fier aux apparences.
Не варто довіряти зовнішності.
