Шукати
Виберіть мову словника
to decree
01
декретувати, наказувати
to make an official judgment, decision, or order
Transitive: to decree a decision or order | to decree that
Приклади
The king decreed that all citizens must pay taxes by the end of the month.
Король наказав, що всі громадяни повинні сплачувати податки до кінця місяця.
The mayor decrees new traffic regulations to improve safety in the city.
Мер видає указ про нові правила дорожнього руху для покращення безпеки в місті.
02
декретувати, наказувати
to announce or issue a formal decision or order
Intransitive
Приклади
The king decreed, signaling his authority over the land.
Король наказав, демонструючи свою владу над землею.
The council decreed, asserting its legislative power over municipal matters.
Рада постановила, затверджуючи свої законодавчі повноваження у муніципальних справах.
Decree
01
указ, декрет
an official authoritative decision or judgment, especially one made by a government or the ruler of a country
Приклади
The king issued a decree establishing a new tax law.
Король видав указ, що встановлює новий податковий закон.
The government ’s decree mandated stricter environmental regulations.
Указ уряду передбачав більш жорсткі екологічні норми.
