Шукати
Виберіть мову словника
Sovereignty
01
суверенітет, верховна влада
the supreme authority of a state or governing body to govern itself without interference from external forces
Приклади
The nation asserted its sovereignty by establishing its own laws and governance structure independent of foreign influence.
Нація затвердила свій суверенітет, встановивши власні закони та структуру управління, незалежні від іноземного впливу.
The treaty recognized the sovereignty of each participating state, affirming their right to make internal decisions without external intervention.
Договір визнав суверенітет кожної держави-учасниці, підтверджуючи їх право приймати внутрішні рішення без зовнішнього втручання.
02
суверенітет, верховна влада
the power or right of a state to control the affairs of another state
Приклади
Colonial powers often claimed sovereignty over foreign territories.
Колоніальні держави часто заявляли про суверенітет над іноземними територіями.
The treaty recognized the sovereignty of one state over another.
Договір визнав суверенітет однієї держави над іншою.
03
суверенітет, верховна влада
the supreme power or authority held by a monarch over a territory or people
Приклади
The king exercised his sovereignty over the entire kingdom.
Король здійснював свою суверенність над усім королівством.
Royal sovereignty was symbolized by the crown and scepter.
Королівський суверенітет символізувався короною та скіпетром.
