Шукати
heurter
01
зіштовхуватися, ударяти
entrer en contact violent ou soudain avec quelque chose
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово руху
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
heurte
1-ша особа множини
heurtons
1-ша особа майбутнього часу
heurterai
дієприкметник теперішнього часу
heurtant
дієприкметник минулого часу
heurté
1-ша особа множини імперфекту
heurtions
Приклади
J' ai heurté mon genou contre la table.
Я вдарив коліно об стіл.
02
образити, зачепити
blesser ou offenser les sentiments de quelqu'un
Приклади
Je ne voulais pas heurter ta sensibilité.
Я не хотів зачепити твою чутливість.
03
зіткнутися, натрапити на
faire face à une difficulté ou une opposition
Приклади
Il s' est heurté au refus catégorique du directeur.
Він зіткнувся з категоричною відмовою директора.
