Шукати
heurter
01
зіштовхуватися, ударяти
entrer en contact violent ou soudain avec quelque chose
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово руху
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
heurte
1-ша особа множини
heurtons
1-ша особа майбутнього часу
heurterai
дієприкметник теперішнього часу
heurtant
дієприкметник минулого часу
heurté
1-ша особа множини імперфекту
heurtions
Приклади
Il a heurté un arbre avec sa voiture.
Він вдарив у дерево своєю машиною.
02
образити, зачепити
blesser ou offenser les sentiments de quelqu'un
Приклади
Ses paroles ont heurté toute l'assemblée.
Його слова образили всю зібрану громаду.
03
зіткнутися, натрапити на
faire face à une difficulté ou une opposition
Приклади
Nous nous heurtons à un problème technique majeur.
Ми зіштовхуємося з серйозною технічною проблемою.
