Шукати
to grapple
01
хапати, схопити
to seize hold of someone forcefully or aggressively
Transitive: to grapple sb/sth
Приклади
The police officer grappled the suspect's arm, preventing them from escaping.
Офіцер поліції схопив руку підозрюваного, запобігаючи його втечі.
02
боротися з, справлятися з
to engage in a determined effort to confront and resolve a problem or obstacle
Transitive: to grapple with a problem or obstacle
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
grapple
3-тя особа однини
grapples
дієприкметник теперішнього часу
grappling
простий минулий час
grappled
дієприкметник минулого часу
grappled
Приклади
The team had to grapple with the complex task of integrating new technology into their existing infrastructure.
Команді довелося боротися зі складною задачею інтеграції нових технологій у свою існуючу інфраструктуру.
03
боротися, битися
to wrestle or struggle closely with someone, using hands or the body
Intransitive: to grapple | to grapple with sb
Приклади
Every Saturday, the siblings playfully grapple in the backyard.
Щосуботи брати і сестри жартівливо борються у задньому дворі.
Grapple
01
рукопашний бій, ближній бій
the act of engaging in close hand-to-hand combat
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
grapples
02
кішка, гарпун
a tool consisting of several hooks for grasping and holding; often thrown with a rope
03
драґлівний ківш, ковш драги
a dredging bucket with hinges like the shell of a clam
Лексичне Дерево
grappler
grappling
grapple
