Шукати
to discourage
01
відмовляти, забороняти
to officially forbid someone from doing a specific activity, usually to prevent it from happening
Transitive: to discourage an activity
Приклади
The government enacted regulations to discourage the consumption of sugary drinks in public schools.
Уряд запровадив норми, щоб відсторонити від споживання солодких напоїв у державних школах.
02
занеохочувати, зневірити
to cause someone to lose enthusiasm, hope, or confidence, often by expressing negativity or criticism
Transitive: to discourage sb
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
discourage
3-тя особа однини
discourages
дієприкметник теперішнього часу
discouraging
простий минулий час
discouraged
дієприкметник минулого часу
discouraged
Приклади
The failure of his first business venture discouraged young entrepreneur.
Невдача його першого бізнес-проекту зневірила молодого підприємця.
03
відмовляти, розвіювати
to prevent or persuade someone from taking a particular action or pursuing a specific course of action
Ditransitive: to discourage sb from sth
Приклади
The new policy will discourage employees from using company resources for personal matters.
Нова політика відмовлятиме працівників від використання корпоративних ресурсів для особистих справ.
Лексичне Дерево
discouraged
discouragement
discouraging
discourage
