Шукати
to discourage
01
відмовляти, забороняти
to officially forbid someone from doing a specific activity, usually to prevent it from happening
Transitive: to discourage an activity
Приклади
The school discouraged the use of cell phones by implementing a ban on mobile devices during class hours to maintain a focused learning environment.
Школа відмовила у використанні мобільних телефонів, ввівши заборону на мобільні пристрої під час уроків, щоб підтримувати зосереджене навчальне середовище.
02
занеохочувати, зневірити
to cause someone to lose enthusiasm, hope, or confidence, often by expressing negativity or criticism
Transitive: to discourage sb
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
discourage
3-тя особа однини
discourages
дієприкметник теперішнього часу
discouraging
простий минулий час
discouraged
дієприкметник минулого часу
discouraged
Приклади
The constant failures began to discourage her, and she started to doubt her abilities.
Постійні невдачі почали засмучувати її, і вона почала сумніватися у своїх здібностях.
03
відмовляти, розвіювати
to prevent or persuade someone from taking a particular action or pursuing a specific course of action
Ditransitive: to discourage sb from sth
Приклади
I tried to discourage him from quitting his job by highlighting the potential risks and uncertainties.
Я намагався відмовити його від звільнення, вказуючи на потенційні ризики та невизначеності.
Лексичне Дерево
discouraged
discouragement
discouraging
discourage
