Шукати
to absolve
01
виправдовувати, звільняти від провини
to release someone from blame, guilt, or obligation, clearing them of any wrongdoing
Transitive: to absolve sb of sth | to absolve sb from sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
absolve
3-тя особа однини
absolves
дієприкметник теперішнього часу
absolving
простий минулий час
absolved
дієприкметник минулого часу
absolved
Приклади
Recognizing the misunderstanding, the manager chose to absolve the employee from blame.
Усвідомлюючи непорозуміння, керівник вирішив виправдати працівника.
02
відпускати гріхи, прощати
to officially forgive someone for a sin or wrongdoing
Transitive: to absolve sb
Приклади
He was absolved by the priest after confessing his mistakes.
Він був виправданий священиком після того, як зізнався у своїх помилках.
Лексичне Дерево
absolved
absolver
absolvitory
absolve
