Шукати
to forbid
01
заборонити
to not give permission typically through the use of authority, rules, etc.
Transitive: to forbid an action
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
forbid
3-тя особа однини
forbids
дієприкметник теперішнього часу
forbidding
простий минулий час
forbade
дієприкметник минулого часу
forbidden
Приклади
The sign on the door forbids entry without proper identification.
Напис на дверах забороняє вхід без належного посвідчення особи.
02
забороняти, перешкоджати
to make something impossible or prevent it from happening
Transitive: to forbid an activity
Приклади
The icy road conditions forbade safe travel, prompting authorities to advise against driving until the roads were cleared.
Крижані умови на дорогах забороняли безпечне пересування, що змусило владу радити не їздити, поки дороги не будуть очищені.
Лексичне Дерево
forbiddance
forbidding
forbidding
forbid
