Шукати
to disown
01
зрекатися, відмовлятися
to refuse to acknowledge or deny any connection or identification with someone, typically resulting in the termination of familial or personal ties
Transitive: to disown a family member
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
disown
3-тя особа однини
disowns
дієприкметник теперішнього часу
disowning
простий минулий час
disowned
дієприкметник минулого часу
disowned
Приклади
The father decided to disown his son after a long-standing disagreement.
Батько вирішив відмовитися від свого сина після тривалого непорозуміння.
02
зрікатися, відмовлятися
to reject or deny any association or relationship with someone or something
Transitive: to disown an association or stance
Приклади
He chose to disown his former beliefs after learning more about the issue.
Він вирішив відмовитися від своїх колишніх переконань, дізнавшись більше про цю проблему.
Лексичне Дерево
disowning
disownment
disown
own
