Шукати
to discredit
01
дискредитувати, підривати довіру
to make someone or something be no longer respected
Transitive: to discredit a person or their reputation
Приклади
The scandal served to discredit the politician in the eyes of the public.
Скандал послужив тому, щоб дискредитувати політика в очах громадськості.
02
дискредитувати, викликати сумніви
to raise doubt about someone or something and make people stop believing in them
Transitive: to discredit information
Приклади
The online article 's misleading information and lack of reliable sources quickly discredited its claims.
Оманлива інформація в онлайн-статті та відсутність надійних джерел швидко дискредитували її твердження.
03
дискредитувати, підривати довіру
to make people believe someone or something is not trustworthy or reliable
Transitive: to discredit sb/sth
Приклади
The lawyer attempted to discredit the witness during cross-examination.
Адвокат намагався дискредитувати свідка під час перехресного допиту.
Discredit
01
дискредитація, втрата довіри
the state of being held in low esteem
Лексичне Дерево
discredit
credit
