Шукати
Contour
01
контур, обрис
the external shape, outline, or surface configuration of an object or figure
Приклади
The artist traced the contour of her subject's face.
Художник обвів контур обличчя свого об'єкта.
02
ізогіпса, горизонталь
a line on a topographic map that connects points of equal elevation, used to represent the shape and elevation of the terrain
граматична інформація
статус істотності
неістота
морфологічна будова
просте
злічуваний
форма множини
contours
Приклади
The contour lines showed a steep incline up the mountain.
Горизонталі показували крутий підйом на гору.
03
конфігурація, структура
the overall configuration or pattern of elements in a complex system, often used metaphorically to describe structure or flow
Приклади
The contour of the argument revealed its underlying logic.
Контур аргументу розкрив його основну логіку.
to contour
01
формувати, обводити
to shape something, emphasizing its natural curves and outlines
Transitive: to contour sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
contour
3-тя особа однини
contours
дієприкметник теперішнього часу
contouring
простий минулий час
contoured
дієприкметник минулого часу
contoured
Приклади
The sculptor used a chisel to contour the stone into a lifelike figure.
Скульптор використав долото, щоб контурувати камінь у реалістичну фігуру.
