Шукати
raisonner
01
міркувати, логічно мислити
réfléchir de manière logique, utiliser sa raison pour comprendre ou conclure
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
raisonne
1-ша особа множини
raisonnons
1-ша особа майбутнього часу
raisonnerai
дієприкметник минулого часу
raisonné
1-ша особа множини імперфекту
raisonnions
Приклади
Les enfants doivent apprendre à raisonner avant d' agir.
Діти повинні навчитися міркувати перед тим, як діяти.
02
переконувати, намагатися вмовити
discuter avec quelqu'un pour le convaincre ou lui faire entendre raison
Приклади
Elle a réussi à raisonner son frère avant qu' il parte.
Їй вдалося переконати свого брата, перш ніж він пішов.
03
переконувати себе, міркувати
réfléchir pour se convaincre ou se persuader soi-même
Приклади
Il s' est raisonné pour ne pas abandonner.
Він переконав себе не здаватися.
