Шукати
raisonner
01
міркувати, логічно мислити
réfléchir de manière logique, utiliser sa raison pour comprendre ou conclure
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
raisonne
1-ша особа множини
raisonnons
1-ша особа майбутнього часу
raisonnerai
дієприкметник минулого часу
raisonné
1-ша особа множини імперфекту
raisonnions
Приклади
Il sait très bien raisonner dans les situations difficiles.
Він вміє дуже добре міркувати у складних ситуаціях.
02
переконувати, намагатися вмовити
discuter avec quelqu'un pour le convaincre ou lui faire entendre raison
Приклади
J'ai essayé de le raisonner, mais il n'écoute pas.
Я намагався переконати його, але він не слухає.
03
переконувати себе, міркувати
réfléchir pour se convaincre ou se persuader soi-même
Приклади
Elle s'est raisonnée en se disant que tout irait bien.
Вона переконала себе, сказавши собі, що все буде добре.
