Шукати
to appoint
01
призначати, визначати
to give a responsibility or job to someone
Transitive: to appoint sb
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
appoint
3-тя особа однини
appoints
дієприкметник теперішнього часу
appointing
простий минулий час
appointed
дієприкметник минулого часу
appointed
Приклади
The president has the authority to appoint individuals to key positions within the organization.
Президент має повноваження призначати осіб на ключові посади в організації.
02
обладнати, меблювати
to equip or furnish a space with the necessary or proper items
Transitive: to appoint a place
Приклади
The hotel rooms were appointed with high-end amenities for the guests' comfort.
Готельні номери були обладнані висококласними зручностями для комфорту гостей.
Лексичне Дерево
appointed
appointive
appointment
appoint
