Шукати
Handcuff
01
наручники, кайдани
a pair of rings made of metal with a chain attached to them, used for putting on the wrists of prisoners
граматична інформація
статус істотності
неістота
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
handcuffs
Приклади
The police officer placed the suspect's hands in handcuffs after arresting him.
Офіцер поліції надів на руки підозрюваного наручники після його затримання.
to handcuff
01
надягати наручники
to restrain a person's hands together using a device, commonly done by law enforcement during an arrest
Transitive: to handcuff sb
граматична інформація
морфологічна будова
складене
дієслово дії
правильний
теперішній час
handcuff
3-тя особа однини
handcuffs
дієприкметник теперішнього часу
handcuffing
простий минулий час
handcuffed
дієприкметник минулого часу
handcuffed
Приклади
The police officer decided to handcuff the suspect to prevent any attempts to flee.
Офіцер поліції вирішив закувати підозрюваного, щоб запобігти будь-яким спробам втечі.
Лексичне Дерево
handcuff
hand
cuff
