Шукати
to castigate
01
докоряти, суворо критикувати
to strongly and harshly criticize someone or something
Transitive: to castigate sb | to castigate sb for an action or behavior
Приклади
The journalist castigated the government in the editorial for its handling of the crisis.
Журналіст різко розкритикував уряд у редакційній статті за його керування кризою.
02
карати, суворо дорікати
to inflict harsh punishment or reprimand upon someone
Transitive: to castigate sb
Приклади
The judge castigated the defendant with a harsh sentence of ten years in prison.
Суддя суворо покарав підсудного, засудивши його до десяти років ув’язнення.
Лексичне Дерево
castigation
castigate
