Шукати
to castigate
01
докоряти, суворо критикувати
to strongly and harshly criticize someone or something
Transitive: to castigate sb | to castigate sb for an action or behavior
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
castigate
3-тя особа однини
castigates
дієприкметник теперішнього часу
castigating
простий минулий час
castigated
дієприкметник минулого часу
castigated
Приклади
The manager castigated the employee for consistently failing to meet deadlines.
Менеджер докоряв працівнику за постійне недотримання термінів.
02
карати, суворо дорікати
to inflict harsh punishment or reprimand upon someone
Transitive: to castigate sb
Приклади
After being caught cheating on the final exam, the professor decided to castigate the student.
Після того, як студента спіймали на шпаргальництві під час фінального іспиту, професор вирішив покарати його.
Лексичне Дерево
castigation
castigate
