Шукати
to castigate
01
докоряти, суворо критикувати
to strongly and harshly criticize someone or something
Transitive: to castigate sb | to castigate sb for an action or behavior
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
castigate
3-тя особа однини
castigates
дієприкметник теперішнього часу
castigating
простий минулий час
castigated
дієприкметник минулого часу
castigated
Приклади
The journalist castigated the government in the editorial for its handling of the crisis.
Журналіст різко розкритикував уряд у редакційній статті за його керування кризою.
02
карати, суворо дорікати
to inflict harsh punishment or reprimand upon someone
Transitive: to castigate sb
Приклади
The judge castigated the defendant with a harsh sentence of ten years in prison.
Суддя суворо покарав підсудного, засудивши його до десяти років ув’язнення.
Лексичне Дерево
castigation
castigate
