Шукати
obdurate
01
упертий, непохитний
stubbornly refusing to change one's behavior or course, especially in doing wrong
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
most obdurate
вищий ступінь
more obdurate
градуйований
Приклади
The criminal remained obdurate, refusing to admit guilt.
Злочинець залишався впертим, відмовляючись визнати провину.
02
безсердечний, закостенілий
emotionally hardened; unmoved by pity, compassion, or tender feelings
Приклади
The king was obdurate to the cries of his starving people.
Король був непохитним перед криками свого голодного народу.
