Шукати
énerver
01
дратувати, нервувати
faire perdre patience ou rendre quelqu'un irrité
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
énerve
1-ша особа множини
énervons
1-ша особа майбутнього часу
énerverai
дієприкметник теперішнього часу
énervant
дієприкметник минулого часу
énervé
1-ша особа множини імперфекту
énervions
Приклади
Tu m' énerves quand tu coupes la parole.
Ти мене дратуєш, коли перебиваєш.
02
дратуватися, втрачати терпіння
devenir irrité, perdre patience ou calme
Приклади
Elle s' est énervée en entendant la nouvelle.
Вона роздратувалася, почувши новину.
