Шукати
énerver
01
дратувати, нервувати
faire perdre patience ou rendre quelqu'un irrité
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
énerve
1-ша особа множини
énervons
1-ша особа майбутнього часу
énerverai
дієприкметник теперішнього часу
énervant
дієприкметник минулого часу
énervé
1-ша особа множини імперфекту
énervions
Приклади
Ce bruit constant m'énerve.
Цей постійний шум мене дратує.
02
дратуватися, втрачати терпіння
devenir irrité, perdre patience ou calme
Приклади
Il s'énerve pour un rien.
Він нервується через дрібниці.
