Шукати
mutiler
01
калічений, спотворений
priver quelqu'un d'une partie de son corps, souvent de manière violente ou traumatique
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
нероздільний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
mutile
1-ша особа множини
mutilons
1-ша особа майбутнього часу
mutilerai
дієприкметник минулого часу
mutilé
1-ша особа множини імперфекту
mutilions
Приклади
Le soldat a été mutilé pendant la guerre.
Солдат був покалічений під час війни.
02
калічити, спотворювати
causer des dommages graves à une personne, un animal ou un objet, pouvant affecter son intégrité ou son fonctionnement
Приклади
L'accident a mutilé plusieurs voitures sur la route.
Аварія покалічила кілька автомобілів на дорозі.
03
калічити, спотворювати
supprimer ou enlever une partie d'un texte, d'un document ou d'une œuvre, souvent de manière excessive ou destructrice
Приклади
L'éditeur a mutilé le manuscrit original.
Редактор спотворив оригінальний рукопис.
