Шукати
interpeller
01
звертатися з питанням, привертати увагу
adresser la parole à quelqu'un brusquement ou avec insistance
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
сильний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
interpelle
1-ша особа множини
interpellons
1-ша особа майбутнього часу
interpellerai
дієприкметник теперішнього часу
interpelant
дієприкметник минулого часу
interpellé
1-ша особа множини імперфекту
interpellions
Приклади
Le professeur a interpellé l'élève qui ne suivait pas le cours.
Вчитель різко звернувся до учня, який не слідкував за уроком.
02
затримати та допитати, зупинити та допитати
arrêter et questionner quelqu'un dans un cadre légal
Приклади
Les agents ont interpellé le dealer en pleine transaction.
Агенти затримали дилера прямо під час угоди.
