Шукати
to interrogate
01
допитувати
to question someone in an aggressive way for a long time in order to get information
Transitive: to interrogate sb
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
interrogate
3-тя особа однини
interrogates
дієприкметник теперішнього часу
interrogating
простий минулий час
interrogated
дієприкметник минулого часу
interrogated
Приклади
The detective decided to interrogate the suspect to uncover details about the crime.
Детектив вирішив допитати підозрюваного, щоб виявити деталі злочину.
02
опитувати, запитувати
(of an electronic device) to transmit a signal to another device in order to receive information
Transitive: to interrogate a device
Приклади
The radar system interrogates the vehicle's onboard computer to determine its speed and location.
Радарна система запитує бортовий комп'ютер транспортного засобу, щоб визначити його швидкість та місцезнаходження.
Лексичне Дерево
interrogation
interrogative
interrogator
interrogate
interrog
