Шукати
to interdict
01
забороняти, заважати
to forbid a specific action
Transitive: to interdict an action
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
interdict
3-тя особа однини
interdicts
дієприкметник теперішнього часу
interdicting
простий минулий час
interdicted
дієприкметник минулого часу
interdicted
Приклади
The court decided to interdict the release of sensitive information to protect national security.
Суд ухвалив рішення заборонити розповсюдження конфіденційної інформації для захисту національної безпеки.
02
переривати, блокувати
to impede or disrupt an enemy force's lines of communication or supply, typically through strategic bombing
Transitive: to interdict a communication or supply channel
Приклади
The air force was tasked with interdicting the enemy's supply routes.
Повітряні сили були tasked з перекриттям ворожих шляхів постачання.
Interdict
01
інтердикт, церковна заборона
a formal prohibition issued by the Roman Catholic Church that suspends certain religious rites, from an individual or an entire region, often as a form of spiritual discipline or punishment
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
interdicts
Приклади
The Church placed the rebellious province under interdict, halting all public worship.
Церква наклала інтердикт на бунтівну провінцію, припинивши всі публічні богослужіння.
02
судебна заборона, наказ про заборону
a formal court order that prohibits someone from performing a specific action, often issued to prevent harm, enforce compliance, or uphold legal standards
Приклади
The judge issued an interdict preventing the company from dumping waste into the river.
Суддя видав заборону, яка забороняє компанії скидати відходи у річку.
Лексичне Дерево
interdiction
interdict
