Шукати
to entitle
01
надавати право, уповноважувати
to give someone the legal right to have or do something particular
Ditransitive: to entitle sb to a right or privilege | to entitle sb to do sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
entitle
3-тя особа однини
entitles
дієприкметник теперішнього часу
entitling
простий минулий час
entitled
дієприкметник минулого часу
entitled
Приклади
The successful completion of the training program will entitle employees to receive a certification.
Успішне завершення навчальної програми надасть право працівникам отримати сертифікацію.
02
називати, давати назву
to give a title to something, such as a book, movie, piece of art, etc.
Transitive: to entitle a work of art or literature
Complex Transitive: to entitle a work of art or literature sth
Приклади
The author decided to entitle her autobiography "Journey of Reflection."
Автор вирішив назвати свою автобіографію «Подорож роздумів».
03
називати, давати звання
to give someone a particular title that signifies their rank or character
Complex Transitive: to entitle sb sth
Приклади
The renowned scientist was entitled "Fellow of the Royal Society" for their groundbreaking research
Відомий вчений був удостоєний звання "Член Королівського товариства" за свої новаторські дослідження.
Лексичне Дерево
entitlement
entitle
title
