Шукати
Виберіть мову словника
to abdicate
01
зректися престолу, відмовитися від влади
(of a monarch or ruler) to step down from a position of power
Intransitive
Transitive: to abdicate a position of power
Приклади
The king chose to abdicate the throne in favor of his successor.
Король вирішив зректися престолу на користь свого наступника.
Queen Elizabeth II has expressed no intention to abdicate during her reign.
Королева Єлизавета II не висловила наміру зректися престолу під час свого правління.
02
зрекатися, відмовлятися
to not accept or complete an obligation or duty
Transitive: to abdicate an obligation or duty
Приклади
The manager decided to abdicate responsibility for the project's failure.
Менеджер вирішив відмовитися від відповідальності за невдачу проекту.
To avoid conflict, he abdicated his role in the decision-making process.
Щоб уникнути конфлікту, він відмовився від своєї ролі в процесі прийняття рішень.
Лексичне Дерево
abdication
abdicator
abdicate
abdic
