Шукати
to distinguish
01
розрізняти, відрізняти
to recognize and mentally separate two things, people, etc.
Transitive: to distinguish between two things or people | to distinguish sb/sth from sb/sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
distinguish
3-тя особа однини
distinguishes
дієприкметник теперішнього часу
distinguishing
простий минулий час
distinguished
дієприкметник минулого часу
distinguished
Приклади
The detective could distinguish the authentic painting from the clever forgery.
Детектив міг відрізнити справжній картину від вмілої підробки.
02
розрізняти, розпізнавати
to perceive or identify someone or something with clarity
Transitive: to distinguish a shape or sound
Приклади
In the fog, I could barely distinguish the shapes of the trees.
У тумані я ледве міг розрізнити обриси дерев.
03
відрізняти
to be the distinctive feature or characteristic between two things, people, etc.
Transitive: to distinguish sb/sth from others
Приклади
The bright red color distinguishes this car from the others in the lot.
Яскраво-червоний колір відрізняє цю машину від інших на стоянці.
04
розрізняти, відрізняти
to sort or divide things into different groups based on their features or qualities
Transitive: to distinguish sb/sth
Приклади
Scientists distinguish species by examining their genetic traits.
Вчені розрізняють види, вивчаючи їх генетичні риси.
05
виділяти, відрізняти
to make something conspicuous or noteworthy by discerning it
Transitive: to distinguish sb/sth
Приклади
The artist distinguished the main character by using bold colors in the painting.
Художник виділив головного героя, використовуючи сміливі кольори в картині.
Лексичне Дерево
distinguishable
distinguished
distinguish
