Шукати
disobedience
/ˌdɪsəˈbidiəns/, /ˌdɪsoʊˈbidiəns/
Disobedience
01
непокора, непослух
refusal to obey someone with authority
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
незлічуваний
Приклади
The disobedience displayed by the citizens sparked a series of protests across the city.
Непокора, виявлена громадянами, спровокувала серію протестів по всьому місту.
Лексичне Дерево
disobedience
obedience
obedi
