Шукати
to disbar
01
виключати, забороняти
to exclude or prevent someone from participating in a certain activity or profession
Transitive: to disbar sb | to disbar sb from an activity
Приклади
The teacher decided to disbar the disruptive student from participating in the class debate.
Вчитель вирішив відсторонити порушуючого учня від участі у класній дискусії.
02
позбавляти адвокатської ліцензії, виключати з колегії адвокатів
to officially remove a lawyer from the legal profession
Transitive: to disbar a lawyer
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
disbar
3-тя особа однини
disbars
дієприкметник теперішнього часу
disbarring
простий минулий час
disbarred
дієприкметник минулого часу
disbarred
Приклади
The lawyer was disbarred after being convicted of fraud.
Адвоката було позбавлено ліцензії після визнання винним у шахрайстві.
Лексичне Дерево
disbarment
disbar
bar
