Шукати
to clobber
01
розгромити, знищити
to decisively and thoroughly beat the opponent in a competition or fight
Transitive: to clobber an opponent
Приклади
The team clobbered their opponents in the soccer match with a 6-1 score.
Команда розгромила своїх суперників у футбольному матчі з рахунком 6-1.
02
бити, лупити
to hit someone or something with great force
Transitive: to clobber sb/sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
clobber
3-тя особа однини
clobbers
дієприкметник теперішнього часу
clobbering
простий минулий час
clobbered
дієприкметник минулого часу
clobbered
Приклади
The boxer was clobbered by a right hook, causing him to stumble.
Боксера сильно вдарили правим хуком, через що він захитався.
Clobber
01
речі, манаття
informal terms for personal possessions
граматична інформація
статус істотності
неістота
морфологічна будова
просте
незлічуваний
форма множини
clobber
