Шукати
to beleaguer
01
турбувати, докучати
to trouble or harass someone repeatedly over time
Transitive: to beleaguer sb
Приклади
She felt beleaguered by endless emails and urgent requests.
Вона почувала себе обложеною нескінченними листами та терміновими проханнями.
02
облягати, оточувати
to surround a place or person with armed forces to compel surrender
Transitive: to beleaguer a place
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
beleaguer
3-тя особа однини
beleaguers
дієприкметник теперішнього часу
beleaguering
простий минулий час
beleaguered
дієприкметник минулого часу
beleaguered
Приклади
Pirates beleaguered the coastal town, cutting off all trade routes.
Пірати обложили прибережне місто, перекривши всі торгові шляхи.
Лексичне Дерево
beleaguering
beleaguer
