Шукати
to beleaguer
01
турбувати, докучати
to trouble or harass someone repeatedly over time
Transitive: to beleaguer sb
Приклади
She felt beleaguered by endless emails and urgent requests.
Вона почувала себе обложеною нескінченними листами та терміновими проханнями.
02
облягати, оточувати
to surround a place or person with armed forces to compel surrender
Transitive: to beleaguer a place
Приклади
Pirates beleaguered the coastal town, cutting off all trade routes.
Пірати обложили прибережне місто, перекривши всі торгові шляхи.
Лексичне Дерево
beleaguering
beleaguer
