Шукати
to beleaguer
01
турбувати, докучати
to trouble or harass someone repeatedly over time
Transitive: to beleaguer sb
Приклади
The celebrity was beleaguered by relentless paparazzi.
Знаменитість була обложена невтомними папараці.
02
облягати, оточувати
to surround a place or person with armed forces to compel surrender
Transitive: to beleaguer a place
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
beleaguer
3-тя особа однини
beleaguers
дієприкметник теперішнього часу
beleaguering
простий минулий час
beleaguered
дієприкметник минулого часу
beleaguered
Приклади
The enemy army beleaguered the fortress for months without success.
Ворожа армія обложила фортецю місяцями без успіху.
Лексичне Дерево
beleaguering
beleaguer
