Шукати
to sanction
01
санкціонувати, офіційно схвалювати
to officially approve of something such as an action, change, practice, etc.
Transitive: to sanction an action or practice
Приклади
The bank manager had the authority to sanction large financial transactions after a thorough review.
Менеджер банку мав повноваження санкціонувати великі фінансові операції після ретельного огляду.
02
схвалювати, затверджувати
to officially approve or validate a proposal or agreement
Transitive: to sanction a proposal or agreement
Приклади
The government sanctioned the treaty, solidifying the agreement between the two nations.
Уряд санкціонував договір, закріпивши угоду між двома країнами.
03
санкціонувати, карати
to impose a penalty or punitive measure upon an individual, entity, or action
Transitive: to sanction a person or institution | to sanction a person or institution for an action
Приклади
The disciplinary committee sanctioned the student for plagiarism.
Дисциплінарний комітет застосував санкції до студента за плагіат.
Sanction
01
санкція
an order officially put to limit contact or trade with a particular country that has not obeyed international law
Приклади
International sanctions were lifted after the country demonstrated significant progress in nuclear disarmament.
Міжнародні санкції були зняті після того, як країна продемонструвала значний прогрес у ядерному роззброєнні.
02
formal and official approval or authorization
03
a social control mechanism used to enforce societal norms or standards
Лексичне Дерево
sanctionative
sanctioned
sanctioning
sanction
