Шукати
décontenancer
01
збентежити, спантеличити
troubler ou surprendre quelqu'un au point de le rendre hésitant ou inquiet
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
décontenance
1-ша особа множини
décontenançons
1-ша особа майбутнього часу
décontenancerai
дієприкметник теперішнього часу
décontenançant
дієприкметник минулого часу
décontenancé
1-ша особа множини імперфекту
décontenancions
Приклади
Il a été décontenancé par la réaction de son ami.
Він був збентежений реакцією свого друга.
02
зневірити, розчарувати
rendre quelqu'un découragé ou déçu
Приклади
Il a été décontenancé par l' échec de son projet.
Він був збентежений невдачею свого проекту.
03
збентежити, занепокоїти
se sentir troublé, inquiet ou déstabilisé
Приклади
Elle s' est décontenancée en voyant la réaction de son collègue.
Вона збентежилася, побачивши реакцію свого колеги.
