Шукати
décontenancer
01
збентежити, спантеличити
troubler ou surprendre quelqu'un au point de le rendre hésitant ou inquiet
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
décontenance
1-ша особа множини
décontenançons
1-ша особа майбутнього часу
décontenancerai
дієприкметник теперішнього часу
décontenançant
дієприкметник минулого часу
décontenancé
1-ша особа множини імперфекту
décontenancions
Приклади
La question inattendue du professeur l'a complètement décontenancé.
Несподіване питання вчителя повністю збентежило його.
02
зневірити, розчарувати
rendre quelqu'un découragé ou déçu
Приклади
La remarque négative l'a complètement décontenancé.
Негативне зауваження повністю збентежило його.
03
збентежити, занепокоїти
se sentir troublé, inquiet ou déstabilisé
Приклади
Il se décontenance facilement lorsqu'on lui pose des questions difficiles.
Він легко збентежується, коли йому ставлять складні питання.
