Шукати
confier
01
довіряти, доручати
donner ses secrets, ses sentiments ou une responsabilité à quelqu'un en qui on a confiance
Приклади
Le directeur confie une mission importante à l' employé.
Директор доручає важливе завдання співробітнику.
02
довіряти, розповідати
raconter ses secrets ou ses sentiments à quelqu'un en qui on a confiance
Приклади
Je me confie rarement aux autres.
Я рідко довіряю іншим.
03
довіряти, віддавати на зберігання
donner quelque chose à quelqu'un en lui faisant confiance
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
сильний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
confie
1-ша особа множини
confions
1-ша особа майбутнього часу
confierai
дієприкметник теперішнього часу
confiant
дієприкметник минулого часу
confié
1-ша особа множини імперфекту
confiions
Приклади
Elle a confié le bébé à la nourrice.
Вона довірила дитину няні.
