Шукати
confier
01
довіряти, доручати
donner ses secrets, ses sentiments ou une responsabilité à quelqu'un en qui on a confiance
Приклади
Je lui confie mon secret.
Я довіряю йому/їй свою тайну.
02
довіряти, розповідати
raconter ses secrets ou ses sentiments à quelqu'un en qui on a confiance
Приклади
Elle se confie toujours à sa meilleure amie.
Вона завжди довіряє своїй найкращій подрузі.
03
довіряти, віддавати на зберігання
donner quelque chose à quelqu'un en lui faisant confiance
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
сильний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
confie
1-ша особа множини
confions
1-ша особа майбутнього часу
confierai
дієприкметник теперішнього часу
confiant
дієприкметник минулого часу
confié
1-ша особа множини імперфекту
confiions
Приклади
Je lui confie mon sac pendant mon absence.
Я довіряю йому/їй свою сумку під час моєї відсутності.



























