Шукати
to inflict
01
завдавати, причиняти
to cause or impose something unpleasant, harmful, or unwelcome upon someone or something
Transitive: to inflict something unpleasant on sb
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
inflict
3-тя особа однини
inflicts
дієприкметник теперішнього часу
inflicting
простий минулий час
inflicted
дієприкметник минулого часу
inflicted
Приклади
The hurricane inflicted significant damage on the coastal town.
Ураган завдав значної шкоди прибережному місту.
Лексичне Дерево
infliction
inflict
